субота, 31 жовтня 2015 р.

Історія гітари

Найперші згадки про струнні інструменти з резонуючим корпусом і грифом, які є праобразами сучасної гітари, датуються 3 тис. років до нашої ери. Зображення кіннора (шумеро-вавілонський струнний інструмент, згадується в біблейських оповідях) найдені на глиняних барельєфах під час археологічних розкопок в Месопотамії. На єгипетських пам’ятниках тисячолітньої давності також зустрічаються зображення музичного інструменту – набли, зовнішній вигляд якої нагадує гітару. Як свідчать ієрогліфічні написи, набла – символ добра.
Подібні музичні інструменти також були і у арабів, але як можна судити із певних дискусій істориків, прямими предками гітари ці інструменти не є.
За найбільш поширеною версією, струнні інструменти були занесені в Європу греками або римлянами, внаслідок активних торгових відносин з іншими народами. Цими ж греками ж греками був винайдений інструмент - кіфара. Та все ж попри усю співзвучність назв, кіфара не є гітара.
Еволюція музичних інструментів продовжувалася, і тут ви скажете лютня. І да, і ні; лютня – середньовічний інструмент, що мав округлену спинку деки і лише 4 струни. Щоб отримати з цього інструменту гітару, корпус потрібно збільшити і деформувати, додати кілька ладів та струн.
І тут у 15 столітті в Іспанії з’являється новий струнний інструмент – віуела.
Яка стала батьком або ж матір’ю (тут вже вирішуйте самі) гітари. 
Сто років після цього, в 16 столітті, комусь в голову прийшла ідея поєднання двох інструментів. Новий  музичний інструмент мав деку більше ніж у віуели, але менший ніж у лютні, гриф подібний як у віуели. Потім протягом довгого часу даний інструмент з’являвся з різними модифікаціями. Внаслідок яких у 18 столітті чи то у Франції, чи то в Іспанії розпочала своє життя знайома нам гітара. Яка до середини 19 століття закінчила свої метаморфози, і остаточно сформувалася в такий прекрасний інструмент, ставши такою, якою ми її знаємо зараз.

Немає коментарів:

Дописати коментар