Будова електрогітари

Корпус зазвичай виготовляється з декількох склеєних між собою дерев'яних деталей; однак для високоякісних гітар виготовляється з цільного шматка дерева.
Декоративна панель виготовляється з пластику; приховує проводи, що з'єднують звукознімачі та регулятори  гучності і тембру.
Підставка (бридж машинка) - елемент конструкції, що нерухомо закріплений на корпусі гітари; тут розміщуються сідла струнотримача які регулюються.
Сідла струнотримача - кожна струна закріплена в своєму сідлі, що дозволяє регулювати фіксацію трун по довжині та висоті.
Важіль тремоло використовується для зміни сили натягу струн; рухає підставку для отримання вібруючого звуку.
Звукознімачі - вловлюють вібрацію струн та перетворюють його в електричні сигнали.
Регулятори гучності - регулюють гучність гітари через підсилювач.
Перемикач звукознімачів - з його допомогою здійснюється перемикання між звукознімачами, відповідно змінюючи звучання гітари.
Роз'єм підсилювача - роз'єм, куди підключається штекер від підсилювача.
Пуговка - до неї кріпиться плечовий ремінь.

ПОСТАНОВКА ЛІВОЇ РУКИ

Пальці лівої руки прижимають струни до ладів, щоб зіграти необхідні ноти. Для гітариста дуже важливо зіграти чистий звук, щоб струна не дрибіжала та не гарчала. Тому слід старатися не торкатися до тих ладів які не граються.

Існує дві варіації положення лівої руки на грифі:

Класичне положення	Альтернативне положення
Подушечка великого пальця прижимається до задньої частини грифа. Зачасту. початківці ігнорують дану позицію і переходять до альтернативної, бо для їхніх нетренованих пальців та кисті руки дана позиція є досить втомлюючою. Але як завжди, усе непросте відкриває свої прекрасні секрети лише після важкої праці. Коли м'язи кисті руки зміцніють, ви отримаєте більш широку площу охвату ладів пальцями, та змогу отримувати більш чіткий звук за рахунок специфічної постановки пальців у даному положенні (легше тримати пальці перпендикулярно до грифа). Це є великим плюсом для тих хто грає нотну музику або під час швидкої гри складних акордів	Часто гітаристи охоплюють гриф великим пальцем, якщо у вас великі кисті інколи можна прижимати великим пальцем 6 або 5 струну. Таким чином інші пальці звільняються для остальних струн. Також така постановка руки не так втомлює руку. Але в цій позиції досить легко випадково затронути пальцями 1 або 2 струну і цим самим приглушити їх звук

Тепер перейдемо до пальців. 
Прижимати струни потрібно відразу за порожками. Якщо поставити  палець надто близько до порожка, звук буде глухим, в якщо надто далеко - струна буде бринчати. Робочі пальці повинні  розміщуватися вертикально відносно порожків, а не задіяні пальці - над струнами, не торкаючись їх, але досить близько, щоб можна було швидко поставити пальці на необхідні позиції.

Мізинець
Необхідно задіювати 4-й палець (мізинець). На кожен іp пальців припадає 25% потенціалу. Якщо ви не будете грати 4-м пальцем, то скоротите свої можливості до 75%, що ускладнить навчання.

Не перевантажуватись
Під час гри напружуються м'язи кисті, які зазвичай рідко задіюються. Тому дуже важливо давати руці відпочивати, якщо вона починає боліти. Кистьовий тунельний синдром - професійна хвороба гітаристів, які надто рідко дають руці відпочити. Як тільки відчуєте біль, зробіть перерву, подумайте про Твікс :). З часом пальці зміцніють, а їх кінчики загрубіють, що знизить больові відчуття.

Кут постановки пальців - кінчики пальців повинні знаходитися перпендикулярно (під прямим кутом) відносно графа.

Базові акорди

Дані акорди є основними або, можливо, більш правильніше сказати найпоширенішими. За допомогою яких можна зіграти більшість пісень які так люблять грати непрофесіонали, наприклад біля вогнища або деінде.

 

1  - вказівний палець

2 - середній

3 - безіменний

4 - мізинець

Будова акустичної гітари

Дека - це плоска частина корпуса гітари; для високоякісних гітар виготовляється з цільного шматка дерева, але частіше її роблять із декількох склеєних між собою слоїв шпону, тобто із фанери.
Розетка - слугує резонатором для звуків, що створюються коливаннями струн.
Підставка - з її допомогою на деці кріпляться струни.
Нижній порожок - на нього опираються струни; зазвичай буває пластиковим або латунним.
Кілки підставки - утримують струни на підставці.
Пікгард - захисна пластина, що захищає деку від подряпин.
П'ятка грифа - виступ на нижній частині грифа, який служить для більш надійного його кріплення до корпусу гітари.
Пуговка - до неї кріпиться плечовий ремінь; зазвичай розміщується біля основи корпуса та на п'ятці грифа.
Гриф - зазвичай складається із двох дерев'них деталей: задньої та передньої, на якій розміщуються лади.
Анкерний стержень - металевий стержень, який проходить наскрізь через гриф та регулює його положення.
Накладка грифа - на ній розміщується лади і порожки.
Порожки - латунні пластини, які врізані в гриф на відстані, на якій змінюється звучання струни на половину тону.
Лади - проміжки між порожками, до яких прижимають струни, щоб взяти ту чи іншу ноту.
Верхній порожок - пластина з прорізами для струн, врізана в паз на грифі, що фіксує струни у верхній частині грифа.
Кілкові механізми/кілки - слугують для налаштування гітари.
Валик - частина кілка, до якої кріпляться струни.

Розміщення нот на грифі

Зачасту у книгах подається обернуте зображення грифу (так ніби гітара лежить перед тобою повернена грифом до правої руки). Для мене це було незручно, тому я перемалював зображення грифа з нотами.Як на мене по такому малюнку орієнтуватися на грифі легше, можливо комусь таке теж буде більш зрозуміле.

Як читати музику

Зазвичай для запису музики використовується стандартний нотний запис. Однак Гітаристу такий запис на завжди підходить, хоча і є найбільш поширеним. Інші типи запису такі як тублатура, є дещо зручнішим, хоча і має свої недоліки.
Музику зачасту записують на нотному стані - 5 паралельних ліній з проміжками між ними. Кожна лінія і кожен проміжок позначають певну висоту тону.

Ноти для інструментів з високим звучанням позначаються скрипічним ключем. Ноти з низьким звучанням позначаються басовим ключем. Гітарна музика зазвичай пишеться в гітарному ключі.
Європейська музика базується на групах із 12 нот, інтервал між якими - півтон. Така група нот називається октавою. Рисунок 12-нотної октави може циклічно повторюватися до безкінечності. На клавіатурі фортепіано чітко видно розміщення та порядок нот.